Двоє чоловіків, Володимир та Естраґон, зустрічаються поблизу дерева. Вони балакають на різні теми та з'ясовують, що обидва чекають тут на чоловіка на ім'я Ґодо. Поки вони чекають, заходять іще двоє чоловіків. Поззо йде на ринок, щоб продати там свого раба Лакі. Він зупиняється на хвильку, щоб поговорити з Володимиром та Естраґоном. Лакі розважає їх танцями та роздумами, після чого Поззо та Лакі йдуть геть.
Після того, як йдуть Поззо та Лакі, з'являється хлопець, який каже Володимиру, що його прислав Ґодо. Він каже Володимиру, що Ґодо сьогодні не прийде, але він неодмінно з'явиться завтра. Володимир іще трохи розпитує хлопця про Ґодо, після чого той іде. Володимир та Естраґон вирішують, що треба теж іти, але залишаються стояти нерухомо, і в цей час опускаються завіси.
Наступної ночі Володимир та Естраґон знову зустрічаються біля дерева й чекають на Ґодо. Лакі та Поззо знову приходять, але цього разу Поззо сліпий, а Лакі німий. Поззо не пам'ятає того, як вже зустрічав тут двох чоловіків минулої ночі. Вони йдуть далі, але Володимир та Естраґон продовжують чекати.
Невдовзі після цього приходить хлопець і знову каже Володимиру, що Ґодо сьогодні не прийде. Він наполягає на тому, що не говорив із Володимиром учора. Хлопець йде, Естраґон та Володимир вирішують розійтися, але знову стоять незворушно, поки опускається завіса, на чому й закінчується п'єса.
