М і р з а
Побожно тінь твою цілують мусульмани,
О щогло Кримських гір, великий Чатирдаг!
Ти світу мінарет, ти Криму падишах!
Верхів'ям знісшися у хмари і тумани,
Під брамою небес сидиш ти, нездоланний,
Мов ангел Гавриїл, усім лихим на страх;
Ліси - твій темний плащ, сіяє в блискавках
Тюрбан шовковий твій, гарячим злотом тканий,
Чи сонце нас пече, чи отіняє мла,
Чи сарана летить, чи вража рать найшла -
Спокійний, мовчазний, з холодною душею,
Ти, ніби драгоман між небом і землею,
Уважно слухаєш, в ногах прославши грім,
Як розмовляє бог із творивом своїм.
