"Старий і море" - це історія епічної боротьби між старим, досвідченим рибалкою і найбільшим уловом всього його життя. Сантьяго, старий рибалка кубинець виходить рибалити у море 84 дні поспіль, але щоразу повертається з порожніми руками. Сантьяго мав юного й вірного учня та друга, Маноліна, але батьки примусили хлопця піти від старого, щоб натомість рибалити на іншому човні. Незважаючи на це, юнак продовжує дбати про старого, відвідує його кожного вечора після роботи. Він допомагає старому приносити снасті до хатини, стежить, щоб той мав, що їсти, балакає з ним про американський бейсбол, особливо про улюбленого гравця старого, Джо ді Маджіо. Сантьяго впевнений, що його невдачі скоро закінчаться, тому вирішує наступного дня заплисти далі в море, ніж зазвичай.
На 85 день Сантьяго, як і обіцяв, запливає далеко від берега й спрямовує свій човен до Гольфстріму. Він закидує снасті. Опівдні велика риба (марлін) бере приманку, яку Сантьяго залишив для неї глибоко у воді.Старий вправно зачіпає рибу на гачок, але йому бракує сили, щоб витягнути її. Натомість риба починає тягнути човен.
Сантьяго не може міцно прив'язати жилку до човна, бо боїться, що вона може тріснути. Старий перекидає її через плече на спину, щоб легше було регулювати натяг жилки, якщо марлін почне втікати. Риба тягне човен весь день і всю ніч, а потім і всю наступну добу. Вона пливе в напрямку північного заходу, а потім втомлюється й пливе з течією на схід. Весь цей час Сантьяго терпить постійний біль, жилка врізається у його тіло щоразу, коли риба сіпається і намагається звільнитися. Старий втомлений і поранений, але він симпатизує рибі і відчуває повагу до марліна, як його побратима у біді.
На третій день риба втомлюється, і Саньтяго вдається витягнути її на поверхню води і вбити гарпуном. Рибалка ще ніколи не бачив такого велетенського марліна. Він прив'язує рибу до човна, піднімає невеличку щоглу і пливе додому. Саньтяго тішиться своєю великою здобиччю і міркує, скільки виторгує за марліна на ринку, хоча водночас думає про те, що люди, які потім їстимуть рибину, недостойні її величі.
Поки Сантьяго пливе, кров марліна залишає слід у воді, який приваблює акул. Спершу нападає велика акула-мако, яку Сантьяго вражає гарпуном. Але в битві старий втрачає свій гарпун і великий шмат дорогоцінної мотузки, що залишає його беззахисним перед іншими акулами. Старий як може відбивається від хижаків, навіть майструє собі спис, прив'язавши ніж до весла. Сантьяго вдається вбити кількох акул, але припливають інші, і старий продовжує відбиватися від мародерів аж до самої ночі. Акули пожирають цінне м'ясо марліна, залишивши лише скелет, голову та хвіст. Сантьяго відчитує сам себе, що заплив так далеко від берега, і дозволив акулам розтерзати свого величного і достойного супротивника. Над ранок він припливає додому, повертається до хатини й засинає глибоким сном.
Наступного ранку біля прив'язаного до човна скелета риби зібралася зграя здивованих рибалок. Туристи із сусіднього кафе дивляться на рештки велетенського марліна і помилково вважають, що це акула. Манолін, стурбований довгою відсутністю старого, зворушений до сліз, коли знаходить Сантьяго у безпеці вдома. Хлопець приносить старому каву і щоденну газету з результатами бейсбольних ігор й дивиться, як той спить. Коли старий прокидається, вони розмовляють і погоджуються знову рибалити разом. Старий знову засинає і бачить уві сні, як леви граються на пляжі в Африці.
