(2 лютого 1882 - 13 січня 1941)
Джеймс Джойс без сумніву один із найвпливовіших письменників початку ХХ століття. Він майстерно опанував техніку потоку свідомості, а найвизначнішою роботою в його кар'єрі вважається роман "Улісс" (1922), який ще називають сучасною версією "Одісеї" Гомера. "Улісс" здобув славу одного з найкращих романів в історії людства.
Джеймс Августин Алоїзій Джойс народився в Дубліні, Ірландії 2 лютого 1882 у великій сім'ї. Він був найстаршим сином Джона Станіслауса Джойса і Мері Мюррей Джойс, і крім нього в них було ще 9 дітей. Його батько був співаком, чиї байдужість і пияцтво стали причиною скрутного фінансового становища сім'ї. Джеймс був винятковою дитиною, дуже любив писати і досліджувати літературу. Сім'я підтримувала його в прагненні здобути хорошу освіту, бо не хотіла, щоб хлопець не змарнував свій талант. Джойс вчився у Єзуїтському коледжі Клонгоуз Вуд, а згодом у коледжі Бельведер. У 1898 році він вступив до Дублінського університетського коледжу, де вивчав сучасні мови (англійську, французьку, італійську) і здобув ступінь бакалавра.
Джойс переїхав до Парижа у 1902 році, де мав намір займатися журналістикою та вчителюванням. Однак через рік він повернувся до Дубліна після того, як отримав телеграму, в якій повідомлялося про важку хворобу його матері. Він знову поїхав з Дубліна після смерті матері, але цього разу разом із Норою Барнакл, яка згодом стала його дружиною. Вони поселилися в Трієсті в Італії. Джеймс заробляв на життя викладанням англійської мови (загалом він знав і спілкувався 17-ма мовами).
Першою книгою Джойса була збірка із 15 оповідань "Дублінці" (1914). Через два роки вийшов друком його роман "Портрет митця замолоду". Книги не здобули особливого визнання, але їх помітила американська поетеса Езра Паунд, якій сподобався авангардний стиль письменника. Джойс почав працювати над своїм шедевром "Улісс" незадовго до Першої світової війни, коли переїхав із сім'єю до Цюріха. Книга була опублікована у Франції у 1922 році, і її заборонили в США та Великобританії, в зв'язку з правилами цензури. Загальнодоступною вона стала у 1933 році після довгої боротьби та дебатів довкола книги.
Після публікації "Улісса" Джойс переїхав з сім'єю до Парижа. У 1923 році Джойс почав працювати над своєю наступною відомою працею "Поминки за Фіннеганом". В цей час у Джойса почалися проблеми з зором - через глаукому він ледь не осліпнув. Перша частина роману була опублікована в трансатлантичному оглядачі Мадокс Форд у квітні 1924 року, з припискою "робота над книгою триває". Друга й остання частина з'явилася в 1939 році. Відгуки про цей роман дуже суперечливі - хтось вважає його шедевром, хтось критикує за надмірну складність для читача. Однак книга стала популярною й заслужила звання книги тижня в США та Великобританії.
Джойс провів останні дні свого життя в Цюріху, куди переїхав після поразки Франції у Другій світовій. Він помер 13 січня 1941 року.
