Оноре де Бальзак. Творчість

Віршована драма
Кромвель (фр. Cromwell, 1819)

Незавершені твори
Корсар (фр. Le Corsaire, опера)
Sténie
Falthurne
Corsino

Опубліковано під псевдонімом
під псевдонімом "Lord R'Hoone", в співавторстві
Спадкоємиця Біраг (фр. L'Héritière de Birague, 1822)
Жан-Луї (фр. Jean-Louis, 1822)

під псевдонімом "Horace de Saint-Aubin"
Клотільда де Лузіньян (фр. Clotilde de Lusignan, 1822)
Le Centenaire (1822)
Вікарій Ардени (фр. Le Vicaire des Ardennes, 1822)
La Dernière Fée (1823)
Annette et le Criminal (Argow le Pirate) (1824)
Wann-Chlore (1826)

Опубліковано анонімно
Du Droit d'aînesse (1824)
Неупереджена історія єзуїтів (фр. Histoire impartiale des Jésuites, 1824)
Кодекс чесних людей (фр. Code des gens honnêtes, 1826)

Вибрані твори з "Людської комедії"
Шуани (фр. Les Chouans, 1829)
Сарацинка (фр. Sarrasine, 1830)
Шагренева шкіра (фр. La Peau de chagrin, 1831)
Невідомий шедевр (фр. Le Chef-d'œuvre inconnu, 1831)
Полковник Шабер (фр. Le Colonel Chabert, 1832)
Турський священик (фр. Le Curé de Tours, 1832)
Дівчина з золотими очима (фр. La Fille aux yeux d'or, 1833)
Євгенія Гранде (фр. Eugénie Grandet, 1833)
Шлюбний контракт (фр. Le Contrat de mariage, 1835)
Батько Горіо (фр. Le Père Goriot, 1835)
Лілея долини (фр. Le Lys dans la vallée, 1835)
La Rabouilleuse (1842)
Урсула Міруе (фр. Ursule Mirouët, 1842)
Тридцятирічна жінка (фр. La Femme de trente ans, 1829-1842)
Втрачені ілюзії (фр. Illusions perdues, I, 1837; II, 1839; III, 1843)
Кузина Бетта (фр. La Cousine Bette, 1846)
Кузен Понс (фр. Le Cousin Pons, 1847)
Розкоші і злидні куртизанок (фр. Splendeurs et misères des courtisanes, 1847)

П'єси
Школа домогосподарства (фр. L'École des ménages, 1839)
Вотрен (фр. Vautrin, 1839)
Надії Кіноли (фр. Les Ressources de Quinola, 1842)
Памела Жиро (фр. Paméla Giraud, 1842)
Мачуха (фр. La Marâtre, 1848)
Ділок (фр. Mercadet ou le faiseur, 1848)

Оповідання
Гумористичні оповідання (фр. Contes drolatiques, 1832–37)
La Grande Bretèche
An Episode of terror

Анекдот

Анекдот - це коротка дотепна правдива історія, оповідання про випадок із побутового життя з несподіваним кумедним закінченням.

Слово "анекдот" походить від грецького anekdota, що означає "не опубліковане". Спершу слово використовувалося в значенні "таємний чи особистий випадок" - розповіді, які не годилися для того, щоб їх друкувати. Зараз можна зустріти також вживання слова для опису чогось неправдоподібного (напр. анекдотична ситуація). Але найчастіше анекдотом називається "смішна історія про щось, що трапилося насправді".

Стилет чи стилос? Євген Маланюк

Стилет  чи  стилос?  —  не  збагнув.  Двояко
Вагаються  трагічні  терези.
Не  кинувши  у  глиб  надійний  якор,
Пливу  й  пливу  повз  береги  краси.

Там  дивний  ліс  зітхає  ароматом
І  весь  дзвенить  од  гімнів  п’яних  птиць,
Співа  трава,  ніким  ще  не  зім’ята,
І  вабить  сном  солодких  таємниць,

Там  зачарують  гіпнотичні  кобри
Під  пестощі  золототілих  дів…
А  тут  —  жаха  набряклий  вітром  обрій:
Привабить,  зрадить,  і  віддасть  воді.

Та  тільки  тут  веселий  галас  бою  —
Розгоном  бур  і  божевіллям  хвиль.
Безмежжя!  Зачарований  тобою,
Пливу  в  тебе!  В  твій  п’яний  синій  хміль!

30.08.1924