Проза
1832 - Вадим (рос. Вадим, незавершений роман; опубліковано в 1873 р.)
1836 - Княгиня Ліговська (рос. Княгиня Лиговская, незавершений роман вперше опублікований в 1882 р.)
1837 - Ашик-Керіб (рос. Ашик-Кериб, турецька казка, вперше опубліковано в 1846 р.)
1840 - Герой нашого часу (рос. Герой нашего времени; 1842, друге видання; 1843, третє видання)
Драматургія
1830 - Іспанці (рос. Испанцы, трагедія, опубліковано в 1880 р.)
1830 - Menschen und Leidenschaften (опубліковано в 1880 р.)
1831 - Дивна людина (рос. Странный человек, опубліковано в 1860 р.)
1835 - Маскарад (опубліковано в 1842 р.)
1836 - Два брата (опубліковано в 1880 р.)
1836 - Арбенін (рос. Арбенин, альтернативна версія п'єси "Маскарад", опубліковано в 1875 р.)
Поеми
1828 - Черкеси (рос. Черкесы, опубліковано в 1860 р.)
1828 - Корсар (опубліковано в 1859 р.)
1828 - Злочинець (рос. Преступник, опубліковано в 1859 р.)
1829 - Олег (опубліковано в 1859)
1830 - Джюліо (рос. Джюлио, опубліковано в 1860)
1830 - Калли (рос. Каллы, опубліковано в 1860)
1831–1832 - Останній син вільності (рос. Последний сын вольности, опубліковано в 1910)
1831 - Азраїл (рос. Азраил, опубліковано в 1876)
1831 - Сповідь (рос. Исповедь, опубліковано в 1889)
1831 - Ангел смерті (рос. Ангел смерти; опубліковано в 1857 р. – в Німеччині; у 1860 р. – в Росії)
1832 - Моряк (опубліковано в 1913)
1832 - Ізмаїл-Бей (рос. Измаил-Бей, опубліковано в 1842)
1832 - Литвинка (опубліковано в 1860)
1834 - Аул Бастунджи (опубліковано в 1860)
1832–1834 - Юнкерські поеми ("Уланша", "Госпіталь", "Святкування в Петергофі", вперше опубліковано в 1936)
1835 - Хаджи Арбек (публікація в періодичному виданні "Библиотека для Чтения")
1836 - Монго (опубліковано в 1861)
1836 - Боярин Орша (опубліковано в 1842)
1835–1836 - Сашка (незавершена поема, опубліковано в 1882)
1837 - Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опрічника та удалого купця Калашнікова (рос. Песня про царя Ивана Васильевича, молодого опричника и удалого купца Калашникова)
1837 - Бородіно (рос. Бородино)
1838 - Тамбовська скарбниця (рос. Тамбовская казначейша)
приблизно 1838 - Утікач (рос. Беглец, опубліковано в 1846)
1838 - Демон (опубліковано в 1856 в Берліні)
1839 - Мцирі (рос. Мцыри, опубліковано в 1840)
1840 - Валерик
1839 - Казка для дітей (рос. Сказка для детей, незавершена поема, опубліковано в 1842)
Вірші
Показ дописів із міткою Михайло Лермонтов. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Михайло Лермонтов. Показати всі дописи
четвер, 19 листопада 2015 р.
пʼятниця, 25 липня 2014 р.
Михайло Лермонтов. На дорогу йду я в самотині...
На дорогу йду я в самотині;
Крем'яна в тумані путь блищить:
Тихо. Бога слухає пустиня,
І зоря з зорею гомонить.
Небеса прекрасні та безкраї!
Спить земля в промінні голубім...
Чом же серце з боллю завмирає?
Жду чого? Жалію я за чим?
Мрією не тішусь я пустою,
Днів не жаль, що більш не розцвітуть.
Я жадаю волі та спокою!
Я б хотів забутись і заснуть!
Та не тим холодним сном могили...
Я б навік заснути так хотів,
Щоб живі дрімали в серці сили,
Щоб у грудях віддих тріпотів;
Щоб крізь ніч, крізь день ясний для мене
Про кохання ніжний спів лунав,
Наді мною темний дуб зелений
Щоб схилявся й листям розмовляв.
Крем'яна в тумані путь блищить:
Тихо. Бога слухає пустиня,
І зоря з зорею гомонить.
Небеса прекрасні та безкраї!
Спить земля в промінні голубім...
Чом же серце з боллю завмирає?
Жду чого? Жалію я за чим?
Мрією не тішусь я пустою,
Днів не жаль, що більш не розцвітуть.
Я жадаю волі та спокою!
Я б хотів забутись і заснуть!
Та не тим холодним сном могили...
Я б навік заснути так хотів,
Щоб живі дрімали в серці сили,
Щоб у грудях віддих тріпотів;
Щоб крізь ніч, крізь день ясний для мене
Про кохання ніжний спів лунав,
Наді мною темний дуб зелений
Щоб схилявся й листям розмовляв.
Михайло Лермонтов. І нудно, і сумно...
І нудно, і сумно! — і нікому руку подать,
Як горе у душу прилине... Бажання!..
Чи варто даремно і вічно бажать?..
А роки минають — найкращі хвилини!
Кохати... кого ж бо? На час, годину — дарма,
Кохання ж навік — неможливе...
Чи в себе заглянеш? — минулого й сліду нема:
І радість, і мука, і все це мінливе!
Що пристрасті? — Скоро вогонь їх солодких недуг
При слові розсудку згасає,
Й життя — як поглянеш на нього уважно навкруг —
Лиш жарт, де ні змісту, ні глузду немає!
Як горе у душу прилине... Бажання!..
Чи варто даремно і вічно бажать?..
А роки минають — найкращі хвилини!
Кохати... кого ж бо? На час, годину — дарма,
Кохання ж навік — неможливе...
Чи в себе заглянеш? — минулого й сліду нема:
І радість, і мука, і все це мінливе!
Що пристрасті? — Скоро вогонь їх солодких недуг
При слові розсудку згасає,
Й життя — як поглянеш на нього уважно навкруг —
Лиш жарт, де ні змісту, ні глузду немає!
Підписатися на:
Дописи (Atom)