Алегорія

Що таке алегорія?

Алегорія — це твір, який передає прихований зміст за допомогою символів.

Ключові особливості алегорії

• Алегорії мають мораль, яка може бути очевидна (наприклад, байка про Черепаху та Зайця) або більш тонка і не однозначна
• Хоча всі алегорії використовують символізм, не кожен символічний твір є алегорією.
• В алегорії символізм пронизує всю історію: усі головні персонажі та події мають узагальнене або символічне значення.
• Алегорія може бути як коротким оповіданням, так і цілою книгою чи серією творів.

Пастораль

Термін «пастораль» зазвичай відноситься до літературного або художнього жанру, який зображує природний світ, часто через ідеалізовані зображення сільського життя та сільської місцевості. Це також може стосуватися способу життя, способу мислення або історичного періоду, що характеризується зосередженістю на природі, сільській простоті та простому житті пастухів, фермерів чи інших сільських працівників.

Література

Література — це форма творчого письма, яка досліджує та виражає людський досвід, часто за допомогою мови, наративу та оповіді. Вона охоплює широкий спектр жанрів, включаючи поезію, драму, художню та науково-популярну літературу, і часто розглядається як форма мистецтва, яка може передавати складні емоції, ідеї та перспективи.

Прототип

Прототип персонажа в літературі чи мистецтві — це конкретна особа, яку використали як модель для образу персонажа. В основі персонажа використані певні риси характеру або події із життя оригіналу.

Приклади прототипів у художній літературі

Аліса Лідделл - прототип Аліси з книги Льюїса Керрола "Аліса в країні чудес". Чарльз Доджсон (писав під псевдонімом Льюїс Керрол) потоваришував з дітьми сімейства Лідделл та проводив з ними багато часу, влаштовуючи пікніки чи поїздки на човні. Він вигадував для них різні історії і одного разу на прохання Аліси почав розповідати про дивовижні пригоди дівчинки Аліси, яка стрибнула за кроликом у кролячу нору. Алісі настільки сподобалася історія, що вона попросила містера Доджсона її записати. Згодом доповнена та відредагована казка була опублікована під назвою "Аліса у країні чудес".

Джон Нетлшип - прототип професора Северуса Снейпа з серії книг про Гаррі Поттера Дж. К. Роулінг. Містер Нетлшип був вчителем хімії у школі Вайдін, де навчалася майбутня письменниця.

Ед Ґейн- цей серійний вбивця-маньяк став прототипом для багатьох літературних психопатів: Норман Бейтс ("Психоз", Роберт Блох), Буфало Біл ("Мовчання ягнят", Том Гарріс).

Роберт де Монтеск'ю - французький письменник, колекціонер, меценат, став прототипом барона Шарлюся у всесвітньо відомому романі Марселя Пруста "У пошуках утраченого часу".

Юрій Єжи Володийовський - полонізований український шляхтич, військовий командувач, став прототипом Міхала Володийовського, головного персонажа трилогії Генрика Сенскевича ("Вогнем і мечем", "Потоп", "Пан Володийовський").

Дактиль

Дактиль (від гр. δάκτυλος, dáktylos та лат. dactylus - палець) - у силабо-тонічному віршуванні трискладова стопа, в якій наголошується перший склад. Така назва виникла з асоціації із фалангами пальців (довга-коротка-коротка). Перше відоме вживання слова для позначення стопи у віршуванні датується XIV століттям.

Анекдот

Анекдот - це коротка дотепна правдива історія, оповідання про випадок із побутового життя з несподіваним кумедним закінченням.

Слово "анекдот" походить від грецького anekdota, що означає "не опубліковане". Спершу слово використовувалося в значенні "таємний чи особистий випадок" - розповіді, які не годилися для того, щоб їх друкувати. Зараз можна зустріти також вживання слова для опису чогось неправдоподібного (напр. анекдотична ситуація). Але найчастіше анекдотом називається "смішна історія про щось, що трапилося насправді".

Реалізм

Реалізм — це напрям у літературі, якому характерне правдиве і всебічне зображення дійсності на основі типових життєвих явищ та ситуацій.

Реалізм в літературі набув популярності у ХІХ столітті в французькій літературі й спостерігається у творах письменників аж до кінця ХІХ - початку ХХ століття. Цьому літературному напряму характерне зображення сучасного життя та суспільства такими, якими вони є насправді. В погоні за реалістичністю, автори-реалісти описували щоденне життя та банальні буденні справи та події, відмовляючись від стилізації, ідеалізації та романтизування, що було притаманним літературні до того часу.

Основоположним для традиції реалізму в літературі став роман Джордж Еліот "Міддлмарч". Яскравими представниками літературного реалізму є Оноре де Бальзак, Джордж Еліот, Гюстав Флобер, Лев Толстой, Федір Достоєвський. В українській літературі представниками реалізму були Марко Вовчок, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Павло Грабовський, Борис Грінченко та Іван Франко.