Стилет чи стилос? Євген Маланюк

Стилет  чи  стилос?  —  не  збагнув.  Двояко
Вагаються  трагічні  терези.
Не  кинувши  у  глиб  надійний  якор,
Пливу  й  пливу  повз  береги  краси.

Там  дивний  ліс  зітхає  ароматом
І  весь  дзвенить  од  гімнів  п’яних  птиць,
Співа  трава,  ніким  ще  не  зім’ята,
І  вабить  сном  солодких  таємниць,

Там  зачарують  гіпнотичні  кобри
Під  пестощі  золототілих  дів…
А  тут  —  жаха  набряклий  вітром  обрій:
Привабить,  зрадить,  і  віддасть  воді.

Та  тільки  тут  веселий  галас  бою  —
Розгоном  бур  і  божевіллям  хвиль.
Безмежжя!  Зачарований  тобою,
Пливу  в  тебе!  В  твій  п’яний  синій  хміль!

30.08.1924