четвер, 20 серпня 2015 р.

Чарлз Діккенс. Творчість

Романи

Посмертні записки Піквікського клубу (1836–1837)
Пригоди Олівера Твіста (1837–1839)
Пригоди Ніколаса Ніклбі (1838–1839)
Крамниця старожитностей (1840–1841)
Барнабі Радж (1841)
Різдвяна пісня в прозі, або різдвяне оповідання з привидами (1843)
Мартін Чезлвіт (1843-1844)
Дзвони (1844)
Цвіркун за вогнищем (1845)
Битва життя (1846)
Домбі й син (1846–1848)
Одержимий та угода з привидом (1848)
Девід Коперфільд (1849–1850)
Холодний дім (1852–1853)
Важкі часи (1854)
Крихітка Дорріт (1855–1857)
Повість про два міста (1859)
Великі сподівання (1860–1861)
Наш спільний друг (1864–1865)
Таємниця Едвіна Друда (1870)

Оповідання

"Ліхтарник" (1838)
"Рептилії з каналізації" (1841)
"Сон дитини про зірку" (1850)
"Вбивця капітана" (1850)

пʼятницю, 14 серпня 2015 р.

Червоне і чорне. Стендаль (скорочено)

Пан де Реналь, мер провінційного містечка Вер'єр, наймає Жульєна Сореля гувернантом для своїх дітей. Жульєн єдиний син теслі, який мріє повторити шлях свого героя Наполеона. Однак в ті часи, в які довелося жити Жульєну, чоловіки здобувають силу у церкві, а не в армії. Жулєн збирається стати священиком, але тим не менше вирішує звабити дружину мера, пані де Реналь, вважаючи це своїм обов'язком. Вони стають коханцями, але Вально, політичний суперник мера, взнає про цей роман та починає розповсюджувати плітки. Пан де Реналь глибоко збентежений цією ситуацією, але дружина переконує його, що плітки неправдиві. Пан Шелан, місцевий священик та наставник Жульєна, відсилає його до семінарії у Безансоні, щоб уникнути подальношо скандалу.

Ректор семінарії, абат Пірар симпатизує Жульєну та заохочує його стати чудовим священиком. Жульєн вирізняється поміж інших семінаристів своїми блискучими успіхами у навчанні, але насправді юнак має на думці лише багатство та високий суспільний статус. Інші священики семінарії не здогадуються про це лицемірство Жульєна та заздрять йому. Абат Пірар обурений тим, що церква втручається у політичні справи держави та відмовляється від посади ректора. Його благодійник, маркіз де Ла-моль хоче, щоб Пірар став його особистим секретарем у Парижі, але Пірар каже йому натомість найняти Жульєна.

Жульєн потрапляє у вищий світ Парижа, до якого відчуває водночас захват та огиду. Він намагається знайти собі місце серед знаті, але вони поводяться з ним як із підлеглим. Однак донька маркіза Матільда закохується у Жульєна і вони стають коханцями. Коли Матільда вагітніє та розповідає про свій роман маркізу, він розлючений, але все-таки погоджується на її шлюб з Жульєном, і навіть допомагає хлопцеві піднятися по соціальній драбині, для чого добивається для нього місця поручником у гусарському полку. Жульєну нарешті вдається здійснити свою мрію - він тепер аристократ. Але щастя його триває не довго. Пані де Реналь надсилає маркізу листа, в якому розкриває Жульєна як бабія, який переймається тільки своєю кар'єрою. Маркіз забороняє Матільді виходити заміж за Жульєна. Розлючений Жульєн повертається до Вер'єра та намагається застрілити пані де Реналь. Вона виживає, але Жульєна ув'язнюють та засуджують до смертної кари. Пані де Реналь пробачає Жульєна і помирає через три дні після його страти.

четвер, 13 серпня 2015 р.

Прототип

Прототип персонажа в літературі чи мистецтві — це конкретна особа, яку використали як модель для образу персонажа. В основі персонажа використані певні риси характеру або події із життя оригіналу.

Приклади прототипів у художній літературі

Аліса Лідделл - прототип Аліси з книги Льюїса Керрола "Аліса в країні чудес". Чарльз Доджсон (писав під псевдонімом Льюїс Керрол) потоваришував з дітьми сімейства Лідделл та проводив з ними багато часу, влаштовуючи пікніки чи поїздки на човні. Він вигадував для них різні історії і одного разу на прохання Аліси почав розповідати про дивовижні пригоди дівчинки Аліси, яка стрибнула за кроликом у кролячу нору. Алісі настільки сподобалася історія, що вона попросила містера Доджсона її записати. Згодом доповнена та відредагована казка була опублікована під назвою "Аліса у країні чудес".

Джон Нетлшип - прототип професора Северуса Снейпа з серії книг про Гаррі Поттера Дж. К. Роулінг. Містер Нетлшип був вчителем хімії у школі Вайдін, де навчалася майбутня письменниця.

Ед Ґейн- цей серійний вбивця-маньяк став прототипом для багатьох літературних психопатів: Норман Бейтс ("Психоз", Роберт Блох), Буфало Біл ("Мовчання ягнят", Том Гарріс).

Роберт де Монтеск'ю - французький письменник, колекціонер, меценат, став прототипом барона Шарлюся у всесвітньо відомому романі Марселя Пруста "У пошуках утраченого часу".

Юрій Єжи Володийовський - полонізований український шляхтич, військовий командувач, став прототипом Міхала Володийовського, головного персонажа трилогії Генрика Сенскевича ("Вогнем і мечем", "Потоп", "Пан Володийовський").

неділю, 9 серпня 2015 р.

Олівер Твіст. Чарлз Діккенс (скорочено)


Олівер Твіст народився в робітному домі в Англії 1830-их років. Його мати, чиє ім'я нам невідоме, потрапляє до дому з вулиці та помирає невдовзі після народження Олівера. Перші 9 років свого життя хлопчик проводить у сиротинці, після чого його посилають до робітного дому для дорослих. Інші хлопчаки примушують Олівера попросити іще каші під час обіду, що настільки розлючує наглядача, що він пропонує п'ять фунтів тому, хто забере хлопця із робітного дому. Олівера хочуть віддати в учні до жорстокого сажотруса, але натомість його бере до себе парафіяльний трунар містер Сауербері. Коли інший учень трунаря, Ной Клейпол, зневажливо говорить про матір Олівера, хлопчик нападає на нього, чим накликає на себе лють Сауербері. В розпачі Олівер втікає на світанку та вирушає до Лондона.