Оскар Уайльд. Творчість

 Есе

• "Занепад брехні" (1889)
• "Душа людини за соціалізму" (1891)
• "Наміри" (1891)

Роман

• "Портрет Доріана Грея" (1890-1891) / скорочено /

Оповідання та казки

• "Щасливий принц" / скорочено /
• "Егоїстичний велетень"
• "Соловейко і Троянда"
• "Вірний друг"
• "Незвичайна ракета"
• "Гранатовий будиночок"
• "Злочини лорда Артура Севайла"
• "Кентервільський привид"

Поезія

• "Равенна" (1878)
• "Мілтону"
• "Теокріт"
• "Балада Редінзької в'язниці"

П'єси

• "Віяло леді Віндермір"
• "Жінка, не варта уваги"
• "Ідеальий чоловік"
• "Як важливо бути серйозним"
• "Саломея"
• "Віра, або Нігілісти"
• "Падуанська герцогиня"
• "Свята куртизанка"
• "Флорентійська трагедія"

Пастораль

Термін «пастораль» зазвичай відноситься до літературного або художнього жанру, який зображує природний світ, часто через ідеалізовані зображення сільського життя та сільської місцевості. Це також може стосуватися способу життя, способу мислення або історичного періоду, що характеризується зосередженістю на природі, сільській простоті та простому житті пастухів, фермерів чи інших сільських працівників.

Література

Література — це форма творчого письма, яка досліджує та виражає людський досвід, часто за допомогою мови, наративу та оповіді. Вона охоплює широкий спектр жанрів, включаючи поезію, драму, художню та науково-популярну літературу, і часто розглядається як форма мистецтва, яка може передавати складні емоції, ідеї та перспективи.

Григорій Сковорода. Афоризми

Бджола та Шершень. Григорій Сковорода

— Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед.

— Ти поважний дурень, пане раднику,— відповіла Бджола.— Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як часом наша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука.

Сила:

Шершень — се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А бджола — се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться. Багато шершнів без пуття кажуть: нащо сей, до прикладу, студент учився, а нічого не має? Нащо, мовляв, учитися, коли не матимете достатку?.. Кажуть се незважаючи на слова Сіраха: "Веселість серця — життя для людини" — і не тямлять, що природжене діло є для неї найсолодша втіха. Погляньте на життя блаженної натури і навчітеся. Спитайте вашого хорта, коли він веселіший? — Тоді,— відповість вам,— коли полюю зайця.— Коли заєць смачніший? — Тоді,— відповість мисливець,-коли добре за ним полюю.

Погляньте на кота, що сидить перед вами, коли він куражніший? Тоді, коли всю ніч бродить або сидить біля нори, хоча, зловивши, й не їсть миші. Замкни в достатку бджолу, чи не помре з туги, в той час, коли можна їй літати по квітоносних лугах? Що гірше, ніж купатися в достатку і смертельно каратися без природженого діла? Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла. І немає більшої радості, аніж жити за покликанням. Солодка тут праця тілесна, терпіння тіла і сама смерть його тоді, бо душа, володарка людини, втішається природженим ділом. Або так жити, або мусиш умерти. Старий Катон чим мудрий і щасливий? Не достатком, не чином тим, що йде за натурою, як видно з Ціцеронової книжечки "Про старість"...

Але ж розкусити треба, що то значить-жити за натурою. Про се сказав древній Епікур таке: "Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним".