(3 липня 1883 - 3 червня 1924)
Франц Кафка досліджував боротьбу людини за розуміння й безпеку у своїх новелах "Америка", "Процес" та "Замок".
Народився 3 липня 1883 року у Празі, столиці сучасної Чеської республіки, у єврейській сім'ї середнього класу. Після вивчення права у Празькому університеті він працював страховим агентом й писав вечорами. У 1923 році переїхав до Берліну й зосередився на письменництві, але невдовзі після цього помер від туберкульозу. Його друг Макс Брод опублікував більшість його творів посмертно, зокрема романи "Америка" і "Замок".
Ранні роки
Письменник Франц Кафка був сином заможної єврейської сім'ї. Він народився 3 липня 1883 року у Празі, столиці Богемії, що була королівством Австро-Угорської імперії.
Два молодші брати Франца, Георг та Генріх, померли в дитинстві. Шестирічний Франц залишився єдиним сином в сім'ї, де крім нього ще росло три доньки.
У Кафки були складні стосунки з батьками. Його матір, Джулія, займалася домашнім господарством, їй бракувало інтелектуальної глибини, щоб розуміти мрію сина стати письменником. Батько Кафки, Герман, мав вольовий характер, що мало на Кафку гнітючий вплив. Він був успішним бізнесменом, заробляв на життя продажем чоловічого та жіночого одягу.
Батько Кафки мав значний вплив на життя й творчість Кафки. Він був тираном із запальною вдачею та не поважав творчу натуру сина. Кафка вважав, що його проблеми у стосунках з людьми пов'язані із складними стосунками з батьком. Персонажі Кафки часто протиставляться якійсь владній силі, такій що легко ламає волю людини та знищує відчуття власної гідності.
Здається, що Кафка завдячує своїй сім'ї й батькові зокрема тому, як сформувалися його цінності. Більшість свого дорослого життя він прожив неподалік від батьків.
Освіта
Першою мовою Кафки була німецька. Сам Кафка ідентифікував себе з німецькою культурою, незважаючи на своє походження.
Кафка був розумною дитиною, добре вчився у школі. Він закінчив Державну Староміську гімназію, вимогливу школу для академічної еліти. Кафку поважали його вчителі, однак його дратувало те, як вчителі та школа контролювали його життя.
Після школи Кафка вступив у Празький Карлів університет, де планував вивчати хімію, але вже через два тижні змінив спеціальність на право. Цим він задовільнив свого батька й водночас мав достатньо вільного часу, щоб відвідувати заняття з мистецтва та літератури.
У 1906 році Кафка здобув ступінь магістра права й на рік пішов на неоплачувану роботу молодшим юристом.
Кар'єра
Наприкінці 1907 року Кафка знайшов роботу в італійському страховому агенстві. У нього був виснажливий графік, майже не залишалося часу, щоб писати.
Кафка пропрацював в агенстві трохи менше року. Після звільнення він швидко знайшов нову роботу в Інституті страхування від нещасних випадків королівства Богемії.
Кафка старанно працював й став помічником свого начальника. Він залишався в тій компанії до 1917 року, поки не був вимушений піти на лікарняний у зв'язку з хворобою, а згодом звільнитися у 1922 році.
Особисте життя і здоров'я
Кафка користувався популярністю серед своїх співробітників, зокрема за своє хороше почуття гумору. Але особисте життя його було складним. Невпевненість у собі та різні упередження погано впливали на його стосунки з жінками. Двічі він заручувався зі своєю коханою, Феліс Бауер, остаточно вони розійшлися у 1917.
Згодом Кафка закохався в Дору Даймантт, єврейку та соціалістку. Незважаючи на хворобу Кафки, закохані мешкали разом в Берліні. Ці стосунки крутилися довкола хвороби Кафки. Кафка нездужав ще за довго до того, як він захворів на туберкульоз. Постійне виснаження і стрес підірвали його здоров'я. Він страждав від мігреней, фурункулів, депресії, тривожності та безсоння.
Кафка і Дора згодом повернулися до Праги. Кафка лікувався від туберкульозу в санаторії під Віднем. Він помер в Кірлінзі, Австрії, 3 червня 1924 року. Його поховали поряд з батьками на Новому єврейському кладовищі Праги в районі Страшніце.
Творчість
У той час як Кафка намагався заробити на життя, він також із запалом поринав у письменництво. Його давній друг Макс Брод відіграв вирішальну роль у підтримці літературної творчості Кафки не лише за життя письменника, а й після його смерті.
Кафка здобув славу письменника посмертно. За життя він опублікував лише мізерну частину своїх творів.
Найвідоміша робота Кафки - оповідання "Перевтілення", написане у 1912 році.
У 1913 році Кафка написав збірку оповідань "Споглядання", а іще через рік оповідання "Перед законом".
Кафка продовжував писати навіть тоді, коли хворів. У 1916 році завершив "Вирок", де безпосередньо розповідає про свої стосунки з батьком. Серед пізніших його робіт "У виправній колонії" та "Сільський доктор", видані у 1919 році.
У 1924 році Кафка дописав "Голодар", цикл з чотирьох розповідей.
Однак оточений демонами сумніву, Кафка не хотів показувати свої твори світу. Він попросив Брода, який також був його літературним агентом, знищити усі неопубліковані рукописи.
На щастя, Брод не прислухався до бажань друга і у 1925 році опублікував "Процес", темну, параноїдальну оповідь, яка згодом стала найуспішнішим романом письменника.
Це історія життя Джозефа К., який вимушений захищати себе в умовах безнадійної судової системи, засуджений за злочин, який так ніколи й не згадується в творі.
Наступного року Брод видав "Замок", який знову ж таки критикував безлику бюрократію.
У 1927 році було видано роман "Америка". Історія Карла Россмана, якого сім'я відправляє до Америки.
У 1931 році Брод опублікував оповідання "Як будувалася китайська стіна".
Спадок
Неймовірно, але за життя Кафка був відомий дуже обмеженому колу читачів. Кафка і його твори здобули славу вже після його смерті. Його книги були дуже популярні в часи Другої світової війни й мали значний вплив на німецьку літературу.
У 1960-х роках твори Кафки були особливо актуальні в Східній Європі, яка тоді опинилася під гнітом бюрократичного комуністичного уряду. Тема людини й безликих установ настільки сильно резонувала з читачем, що англійський лексикон навіть поповнився новим терміном "кафкіанський".
У 1988 році рукопис роману "Процес" продали на аукціоні за 1,98 млн. доларів. На той час це була найвища ціна, яку коли-небудь платили за сучасний рукопис.
Покупець, торговець книгами з Західної Німеччини, заявив, що цей рукопис ймовірно найважливіший твір в німецькій літературі ХХ століття, тому він має бути в Німеччині.
